Люблю ПО-ПОЇСТИ

                              

У нашому світі все складніше і складніше дотримуватися правильного харчування. Міська суєта переповнює фастфудами, наші турботи призводять до ненормованого графіку прийому їжі, наші проблеми, іноді, займають час нашого обіду, вечері. До чого ми прийдемо?

Що я їм? Звичайно, я починаю з сніданку. Вже вранці люблю ситно поїсти, чи то бутерброд або картопляне пюре, головне щоб заповнити шлунок. Це не дуже корисно, але знаю, що попереду на мене чекає важкий день. Що стосується обіду, то на неї у мене практично немає часу. Тому так і виходить, що я задовольняюся лише закускою домашнього приготування, або найближчій піцерії.

Вже ввечері, я даю собі волю трохи розслабитися, так як апетиту у мене чомусь майже немає. Я прекрасно розумію, як я харчуюся, і які наслідки можу знайти. Але, на жаль, змушений визнати – я «заручник сучасної суєти».

Цінність їжі майже втратила свій істинний сенс. Адже, прийом їжі – це важливий біологічний процес для нормальної життєздатності людини. Приміром, «курці» більше всіх мають почуття голоду, і поробити з цим нічого не можуть. З часом, відповідно, виникають проблеми зі здоров'ям. До чого я веду? Всі ми любимо поїсти, це необхідно. Але варто пам'ятати, що від нашого харчування залежить наше здоров'я і моральний принцип цього «смачного заняття».

Моя думка, щоб добре жити, треба добре і правильно їсти. І в обов'язковому порядку. Про їжу людина повинна знати не менше, ніж знає про біології або про рідною мовою. Їжа – одна з основних факторів щасливого життя людини.

                                            

Рим! Моя подорож - незабутня!

 «Подорож моєї мрії»

Побачити світ - мрія кожної людини. Скільки всього нового і прекрасного таїть у собі наша планета. Скільки в світі країн - стільки і незвіданих далей, доріг та відкриттів. Когось вабить неторкана людиною природа, а хтось хоче побувати в галасливому мегаполісі з  хмарочосами й мільйонами людей, комусь хочеться відкрити таємниці багатовікових замків та палаців, а хтось мріє про тепле сонце на морському узбережжі.

Кожна культура унікальна і містить у собі звичаї та традиції, відкривши які ми зможемо ближче пізнати інших людей. І все це манить і зачаровує, притягує нас. Розвинена система транспорту дозволяє долати величезні відстані за лічені години. Весь світ відкритий людині, і подорожі перестали бути важкою справою для всіх нас. Але для цього необов'язково далеко їхати, можна зробити пішу прогулянку навіть по рідному місту і дізнатися багато цікавого і непомітного на перший погляд. Наступним кроком може стати поїздка в інші міста нашої країни, з багатою історією та архітектурою. І так, поступово, ми побачимо і дізнаємося багато нового, відчуємо різноманітність і красу життя.

Я тільки починаю свій шлях мандрівника, і переді мною ще багато незвіданого. Тому, для мене важко вибрати одну подорож,єдине місце, яке я б хотів (ла) відвідати. З кожної своєї поїздки я привожу не тільки враження, але й сувеніри та фотографії, які пізніше нагадують мені про весело і цікаво проведений час. Сподіваюся, у моєму житті їх буде все більше і більше, як і подорожей, які на мене ще чекають.